категорії: блоґ-запис

Майбутнє в минулому

теґи: Україна, вірші, новеньке, історія

Історія в нашій Вкраїні печальна,
як ніби на таці, яйця пасхальні.
Одне, що міцніше, розіб"є що слабше,
та й зараз у нас нажаль не найкраще.

Століття назад, а може і зо два,
відмінність між люде віднілася всюде.
Один був кріпак, що жив існувававши,
що душу свою за волю віддавши,
гнув спину на пана, що весело жив
і підпанкам своїм пишався лиш тим,
що він народився в родині у пана
і що лиш йому, честь та і шана.
Минали роки, минуло століття,
прийшла ніби воля в кріпатські повіття.
Не стало панів, всі були на рівні,
проте як говориться в давнім прислів"ї,
що лихо одне не ходить до хати,
а в діток своїх питає поради.
Відмінність між нами ми зовсім не мали,
однакове вділи, однакове знали
і може і зараз в країні так було,
та з-заходу вітром холодним подуло.
Всі прагнули слова, що всі демократи,
що людське життя потрібно обрати,
що має народ і голос і силу,
і де тільки доля нас не носила.

Тепер ми в країні і вольній і новій,
і братських сусідів ми маєм доволі,
та тільки здається, що все навкруги,
вернулось в минуле на зо два віки.